Шебелинське повстання 1829

Шебелинське повстання 1829 — повстання селян слободи Шебелинка та довколишніх сел і слобід Слобідсько-Української губернії проти наміру царського уряду перетворити їх на військові поселення. Під час повстання 6—11 червня 1829 року зібралося більше 3 тисяч селян під проводом С. Дьоміна і К. Ведерникова. Повстання було криваво придушене урядовими військами карабінерів й уланів — 109 убитих, 143 учасників віддано під військовий суд, 2 провідників засуджено на довічну каторгу, 48 відправлено до військових поселень на Херсонщину.

Історія

Мешканцями сіл Слобідсько-Української губернії переважно були селяни-однодвірці, предки яких ще за часів генерал-фельдмаршала Б.-К.Мініха переселилися сюди із Центральної Росії для будівництва оборонної лінії. Пізніше вони склали одну з груп державних селян, отримали в подвірне володіння землю на правах власності. З перших кроків введення військових поселень однодвірці втрачали особисту та господарську свободу, зазнавали значних земельних втрат.
Заворушення розпочалися під час принесення присяги. Центром руху стало с. Шебелинка (нині село Балаклійського району Харківської області), жителі якого відмовилися складати присягу. Масового характеру рух набув 25 травня 1829. Жителі 15-ти сіл, що перетворювалися на військові поселення, відмовилися йти на інспекційний огляд у слободу Мілова (нині село Балаклійського району Харківської обл.). 26 травня в Шебелинці розпочалося справжнє повстання. Однодвірці розгромили ескадронний комітет, його членів побили та заарештували.
Своїм отаманом повстанці обрали Степана Дьоміна. В усі села, що відходили під поселення, розіслали гінців із закликом приєднуватися до них. У Шебелинку зібралися до 3 тис. селян. 27 травня для втихомирення селян було послано ескадрон Серпуховського уланського полку на чолі з генерал-майором А.Коровкіним. Умовляння властей не справляли враження на повстанців. Останні твердо заявляли, що не бажають військові поселення, а хочуть залишитися однодвірцями.
Проти непокірних було застосовано військову силу. Озброївшись палицями та знаряддями праці, селяни вчинили рішучий опір. Місцеві власті кинули для втихомирення додаткові загони.
30 травня 1829 розпочалася кривава розправа над непокірними, під час якої загинули 109 осіб.

Джерела та література

  • п
  • о
  • р
Змови, повстання та протести в Україні (з XV ст.)
XV ст.
Бакотське повстання (1431–1434) • Повстання Лева (1457) • Змова князів (1481) • Повстання Мухи (1490—1492)
XVI ст.
XVII ст.
XVIII ст.
Повстання Палія (1702—1704) • Гайдамацькі повстання (1734, 1750) • Кліщинське повстання (1767—1770) • Повстання в Запорізькій Січі (1768) • Коліївщина (1768—1769) • Турбаївське повстання (1789—1793) • Повстання Деніски (1797)
XIX ст.
Повстання бузьких козаків (1817—1818) • Чугуївське повстання (1819) • Повстання Чернігівського полку (1826) • Шебелинське повстання (1829) • Чумний бунт у Севастополі (1830) • Листопадове повстання у Правобережній Україні (1830—1831) • Галицьке повстання (1846) • Революція в Галичині (1848) • Львівське повстання (1848)Київська козаччина (1855) • Січневе повстання на Правобережній Україні (1863—1864) • Чигиринська змова (1877) • Страйк робітників Альбертівського рудника (1895)
XX ст.
Чечелівська республіка (1905) • Шулявська республіка (1905) • Дебальцевське збройне повстання (1905) • Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» (1905) • Повстанський рух у Старобільському повіті (1917—1921) • Жовтневе повстання у Києві (1917) • Листопадове повстання у Києві (1917) • Січневе повстання у Києві (1918) • Антигетьманське повстання (1918) • Бердянське повстання (1918) • Таращанське повстання (1918) • Махновський рух (1918—1921) • Хотинське повстання (1919) • Васильківське повстання (1919) • Куренівське повстання (1919) • Григор'ївське повстання (1919) Баштанська республікаХолодноярська республіка (1919—1922) • Зазимське повстання (1920) • Бориспільське повстання (1920) • Легедзинське повстання (1920) • Медвинське повстання (1920—1921) • Ямпільське повстання (1921) • Татарбунарське повстання (1924) • Батятицькі страйки (1928—1929) • Павлоградське повстання (1930) • Повстання селян Шепетівської округи (1930) • Драбівське повстання (1931) • Ліське повстання (1932) • Чортківське повстання (1939) • УПА (1943—1954) • Заворушення в Одесі (1960) • Бунт у Кривому Розі (1963) Масові заворушення у Дніпродзержинську (1972) • Страйки шахтарів Донбасу (1989—1990) • Революція на граніті (1990) • Похорон патріарха Володимира (1995) • Україна без Кучми (2000—2001)
XXI ст.
Україна без Кучми (2000—2001) • Повстань, Україно! (2002—2003) • Помаранчева революція (2004) • Пам'ятай про газ… (2005—2006, 2009) • АнтиТабачна кампанія (2010—2012) • Протести за право на мирні зібрання в Україні (2010—2013) • Ні поліцейській державі (2010) • Займіться ділом, а не язиком! (2010—2012) (Помста за розкол країни (2012)) • Податковий майдан (2010) • Проти деградації освіти (2011—2013) (Кампанія на захист ЗНО (2013)) • Україна проти Януковича (2012) • Вставай, Україно! (2013) • Протести у Врадіївці (2013) • Не купуй російське! (з 2013) (Бойкот російського кіно (з 2014)) • Євромайдан / Революція гідності (2013—2014) • Тарифний Майдан (2015) • Акції за прискорення реформ (2017—2018) • Акції протесту, пов'язані з темою убивства Михайла Медведєва (2016) • Протести євробляхарів (2018) • Шкільний страйк заради клімату (2019) • Червоні лінії (2019) • Протести через вбивство Кирила Тлявова (2019) • «Аваков — чорт» (2019—2021) • Ні капітуляції! (2019—2020) • Ні - продажу землі (2019—2020) • #SaveФОП (2019—2021) • Тарифний Майдан (2021) • Протести проти вакцинації (2021) • Гроші на ЗСУ (2023)
Історія України Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.