Т-46
| Т-46 | |
|---|---|
 Т-46-1 на гусеничному ходу, вид збоку. 1936 рік. | |
| Тип | легкий танк Схема: класична |
| Історія використання | |
| Оператори |  СРСР |
| Історія виробництва | |
| Виробник | СРСР |
| Виготовлення | 1936-1937 |
| Виготовлена кількість | 4 |
| Характеристики | |
| Вага | 17,5 |
| Довжина | 5730 |
| Довжина ствола | 46 |
| Ширина | 2740 |
| Висота | 2490 |
| Обслуга | 3 |
| Калібр | 45-мм 20К |
| Броня | сталева катана Лоб: 15-22 Борт: 15 Корма: 15 Дах: 8 Днище: 8 Башта: лоб: 16, борт: 16, корма: 16, дах: 8 |
Головне озброєння | боєкомплект: 101 |
Другорядне озброєння | 3 × 7,62-мм ДТ-29 |
| Двигун | V-подібний 8-циліндровий карбюраторний рідинного охолодження 330 |
| Питома потужність | 18,9 |
| Підвіска | типу Крісті 8×4/2 тиск на ґрунт: 0,8 |
| Дорожній просвіт | 400 |
| Швидкість | шосе: 58 (на гусеницях) 80 (на колесах) |
| Прохідність | підйом: 40° стінка: 0,8 рів: 2,0 брід: 1,0 |
 Т-46 у Вікісховищі | |
Т-46 — радянський дослідний легкий колісно-гусеничний танк 1930-х років. Створювався як танк підтримки піхоти, при цьому широко використовувалися вузли й агрегати легкого танка Т-26. Було виготовлено кілька зразків, що проходили в 1937 році військові випробування, які показали в цілому позитивні результати. Однак через низку недоліків конструкції та високої вартості виробництво танків було припинено. Виготовлені танки обмежено застосовувалися в бойових діях в період Зимової та німецько-радянської воєн.
Історія створення та серійне виробництво
Був створений в рамках програми з підвищення рухливості легкого танка супроводу піхоти Т-26 шляхом переведення його на колісно-гусеничний хід. Розробка танка була розпочата 1933 року конструкторським бюро заводу № 174. Керували проектуванням О. М. Іванов і М. В. Симонов.
Перший прототип танка був виготовлений 1935 року. У тому ж році роботи по Т-46 були переведені на Дослідний завод Спецмаштреста. Після низки доробок, 29 лютого 1936 року танк був прийнятий на озброєння. Передбачалося, що Т-46 замінять у частинах танки Т-26. Наприкінці року було розпочато серійне виробництво дослідної партії з 50 Т-46, з яких були виготовлені щонайменше 4 машини, які надійшли до 1937 році на військові випробування.
У військах танки отримали в цілому позитивні оцінки, але відзначалася недостатня надійність їх силової передачі. Крім того, танки мали неприйнятно високу вартість, що наближалася до вартості середнього танка Т-28. Це призвело до того, що наприкінці 1937 року було прийнято рішення про припинення подальших робіт над Т-46 і зняття його з озброєння.
Бойове застосування
Кілька виготовлених танків Т-46 обмежено застосовувалися під час початкового періоду німецько-радянської війни. Зокрема, відомо про застосування танків як нерухомих вогневих точок. Крім того, є уривчасті відомості про застосування Т-46 в Радянсько-фінській («Зимовій») війні 1939–1940 років.
Збережені екземпляри
Жоден танк Т-46 в цілому вигляді не зберігся, однак станом на 2013 рік відомо про існування принаймні двох частково збережених танків Т-46 з числа тих, що використовувалися радянськими військами як довготривалі вогневі точки в системі укріплень на Карельському перешийку.
- Центральний музей Великої Вітчизняної війни — танк Т-46 без ходової частини та елементів корпусу. Виявлено в грудні 2001 року пошуковим об'єднанням «Висота» під керівництвом В. Н. Дудіна на Карельському перешийку поблизу селища Сосново Ленінградської області, після чого переданий в дар Музею на Поклонній горі, відреставрований 36 НДІ та Міноборони Росії (ходова частина не відновлювалася) і в грудні 2004 р. включений в експозицію.
- Бронетанковий музей в Кубинці — корпус і башта танка Т-46-1. За неперевіреною інформацією, знайдений в районі колишнього Радянсько-фінського кордону місцевими мисливцями як металобрухт та зданий в лом цілком. Був виявлений за кордоном та викуплений членом Російського військово-історичного товариства та генеральним директором магазину військового антикваріату «Лейбштандарт» Д. Бушмаковим. 29 червня 2013 року переданий музею в Кубинці[1]. Чекає реставрації.
Примітки
- ↑ Бойко А. «Министр культуры передал музею редкий танк». Комсомольская правда. 1 Июля 2013
Література
- М. Н. Свірін. Броня міцна. Історія радянського танка. 1919—1937. — Москва : Яуза, Ексмо, 2005. — 384 с. — 5000 прим. — ISBN 5-69913-809-9.
- Солянкин А. Г., Павлов М. В., Павлов И. В., Желтов И. Г. Отечественные бронированные машины. XX век. 1905–1941. — М.: Экспринт, 2002. — Т. 1. — 344 с. — 2000 экз. — ISBN 5-94038-030-1
 | Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
